ГУДИМИ-ЛЕВКОВИЧІ – козац.-старшинський рід сербського походження. Вихідці зі старовинного роду дворян Левковичів. У 2-й пол. 17 ст. покинули свою батьківщину, яка перебувала під владою Османської імперії, й переселилися до Києва. З родини походить багато відомих діячів доби Гетьманщини: полковий обозний Могилівського полку Тиміш Гудима (1667), останній генеральний підскарбій Василь Гудима (1758–64), сотник Павло (1767). Рід прославився своїм благодійництвом. Петро Левкович на свої кошти будував важливі річкові переправи, за що одержав універсали з подякою від гетьманів І.Мазепи (1693) та І.Скоропадського (1713). Універсал І.Скоропадського надавав право спадкоємцям Петра Левковича збирати "мостове мито" від кожного воза. Син Петра Левковича Іван Петрович від 1719 до 1732 служив райцею Київ. магістрату. 1692 побудував у Києві Свято-Іллінську церкву на Подолі. Його сини Василь Іванович та Йосип Іванович також були райцями і бурмистрами магістрату, а Іван Іванович – осавулом Київського полку. Родина Гудимів була однією з найбагатших у Києві: володіли селами – Гудимівка (нині с. Перше Травня) і Нещерів (нині обидва села Обухівського р-ну Київ. обл.), лісами, винокурнями, шинками, заїжджими дворами. Представники родини Гудимів навч. в Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія): сини Йосипа –Андрій Йосипович, майбутній значковий товариш, та Григорій Йосипович – священик Свято-Іллінської церкви. Син Григорія Іван Григорович також навч. в акад., служив титулярним радником у Симбірській межовій конторі (1805). Син Івана Федір Іванович після завершення навч. в акад. був учителем малювання, отримав ст. магістра (1814), служив радником Симбірської палати кримінального суду. 1827 переїхав до Києва, отримав місце чиновника з особливих доручень при Київ. військ. губернаторові. 1829 призначений керувати справами канцелярії військ. губернатора.
1789 при одержанні дворян. звання, стверджуючи давність свого роду, нащадки Петра Левковича вирішили об'єднати прізвища Гудимів і Левковичів в одне, на що одержали офіц. дозвіл. Їхній родовід продовжується й досі.

6-3. Василий Янович / Иванович (1695-15.12.1764) - шафар медовый, райца, бурмистр. Жена Агафия Фомова (1707-15.4.1752). Жена Мария Лазарева (1702-2.4.1763). Жена Анастасия (1704-14.3.1764). Сын Иосиф (4.4.1723-14.4.1787).
Сын Ивана Петровича Гудима-Левковича.

 Метрическая книга Киевоподольского Борисоглебского прихода. 1723 г. ЦДIАК. Ф. 127, о. 1012, д. 14, л. 2.



У пана Василя Гудименка и жены его Агафии законобрачных родися сын младенец Иосиф. Восприемники: пан Алексей Звонник, парафянин Свято-Борисо-Глебский и панна Елена, дщерь Вуйничовна, бурмистровна, парафянка Св. Николы Набережного.

Исповедная ведомость Киевоподольского Борисоглебского прихода. 1737 г. ЦДIАК. Ф. 127, о. 1015, д. 2, л. 74.



Василь Янович Шафар Медовый, 42 лет. Жена его Агафия Фомова, 30 лет. Сын Иосиф, 13 лет. Служители их...        

1722-1756 гг. МК Борисоглебской ц. (Ф. 127, о. 1012, д. 14). Апрель 1752 г.