Гудимы-Левковичи

Андрей Иосифович Гудима (14.8.1758) - титулярный советник.

Андрей Иосифов Гудим (1758) FamilySearch

ГУДИМИ-ЛЕВКОВИЧІ – козац.-старшинський рід сербського походження. Вихідці зі старовинного роду дворян Левковичів. У 2-й пол. 17 ст. покинули свою батьківщину, яка перебувала під владою Османської імперії, й переселилися до Києва. З родини походить багато відомих діячів доби Гетьманщини: полковий обозний Могилівського полку Тиміш Гудима (1667), останній генеральний підскарбій Василь Гудима (1758–64), сотник Павло (1767). Рід прославився своїм благодійництвом. Петро Левкович на свої кошти будував важливі річкові переправи, за що одержав універсали з подякою від гетьманів І.Мазепи (1693) та І.Скоропадського (1713). Універсал І.Скоропадського надавав право спадкоємцям Петра Левковича збирати "мостове мито" від кожного воза. Син Петра Левковича Іван Петрович від 1719 до 1732 служив райцею Київ. магістрату. 1692 побудував у Києві Свято-Іллінську церкву на Подолі. Його сини Василь Іванович та Йосип Іванович також були райцями і бурмистрами магістрату, а Іван Іванович – осавулом Київського полку. Родина Гудимів була однією з найбагатших у Києві: володіли селами – Гудимівка (нині с. Перше Травня) і Нещерів (нині обидва села Обухівського р-ну Київ. обл.), лісами, винокурнями, шинками, заїжджими дворами. Представники родини Гудимів навч. в Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія): сини Йосипа –Андрій Йосипович, майбутній значковий товариш, та Григорій Йосипович – священик Свято-Іллінської церкви. Син Григорія Іван Григорович також навч. в акад., служив титулярним радником у Симбірській межовій конторі (1805). Син Івана Федір Іванович після завершення навч. в акад. був учителем малювання, отримав ст. магістра (1814), служив радником Симбірської палати кримінального суду. 1827 переїхав до Києва, отримав місце чиновника з особливих доручень при Київ. військ. губернаторові. 1829 призначений керувати справами канцелярії військ. губернатора.
1789 при одержанні дворян. звання, стверджуючи давність свого роду, нащадки Петра Левковича вирішили об'єднати прізвища Гудимів і Левковичів в одне, на що одержали офіц. дозвіл. Їхній родовід продовжується й досі.

ЛЯКІНА Римма Миколаївна

38-10. Андрей Иосифов (14.8.1758) - титулярный советинк. Жена Марфа Антонова. Дети: Мария (20.11.1784-8.2.1787), Григорий (23.4.1788-14.9.1788), Дмитрий (28.10.1789).
Сын Иосифа Ивановича.

14 августа 1758 г.
1758

У Иосифа Гудими сын Андрей

Исповедная роспись Святодуховской ц. 1760 г.
1760

Иосиф Иванов Гудимов - 42, жена его Феодосия Даниловна - 37. Дети их: Григорий - 19, Екатерина - 9, Стефан - 4, Андрей - 2.

16 мая 1774 г.
1774

Погребен Иосиф Гудим бурмистер, лет 56.

МК Свято-Духовской ц. 20 ноября 1784 г. Ф. 127, о. 1012, д. 593, л. 24.
1784

Родилась дочь Мария от закон. родителей Андрея Иосифовича Гудими и жены его Марфы Антоновны. Крещен того ж числа свящ. Филипом Березницким. Восприемницею была Мария Антиповна.

Исповедная роспись Святодуховской ц. 1786 г.
1786

Умершего боргомистра Иосифа Гудими жена Феодосия Данилова вдова - 62. Сын ей Андрей Иосифов - 27, жена его Марфа Антонова - 19, дочь их Мария - 2. Помянутой Феодосии внука Ирина Федорова - 10.

8 февраля 1787 г.
1787

Преставилась ... Мария

19 июля 1787 г. согласно МК Ильинской ц. Андрей Иосифович - крестный племянника, Ильи Григорьевича Гудимы.

МК Свято-Духовской ц. 23 апреля 1788 г. Ф. 127, о. 1012, д. 593, л. 29.
1788

Родился сын Григорий от закон. родителей Андрея Иосифовича и жени его Марфи Антоновни. Того ж числа крещен прот. Моисеем Зражевским. Восприемником был экзекутор Иван Еникуцов.

14 сентября 1788 г.
1788

Преставися сего прихода прихожанина Андрея Гудиманка мл. Григорий. 1.

28 октября 1789 г. Л. 30 об.
1789

Родился сын Димитрий от закон. родителей Андрея Иосифовича и жени его Марфи Антоновни. Того ж числа крещен иереем Матвеем Набережно-Никольской. Восприемником был майор Александр Екимович Литвинов.

Ревизская сказка 1795 г.
1795

Унее дети написаны в последнюю ревизию. Андрей Осипов Гудим 22 лет. Доказал дворянство, получил обер-офицерский чин.

В Исповедной росписи 1810 г. упоминается дом титлярного советника Андрея Осиповича Гудимы.
В Метрической книге Куреневки 1811 г. упоминается хутор Андрея Осиповича Гудимы.